На сьогодні деякі підприємства України через брак обігових коштів і складності процесу кредитування не в змозі забезпечити належний рівень технологічного оновлення виробничого процесу. Для вирішення цієї проблеми використовуються лізингові операції, які значно полегшують процес фінансування, сприяють підвищенню конкурентоспроможності підприємства, збільшують його доходи. Використання лізингу в сучасних економічних умовах - це об'єктивна необхідність.

Лізинг це – особлива комплексна форма підприємницької діяльності, що дозволяє одній стороні - лізингоодержувачу - ефективно оновлювати основні фонди, а інший - лізингодавцю - розширити межі діяльності на взаємовигідних умовах.

Суб'єктами лізингу є:

лізингодавець - юридична особа, що надає лізингоодержувачу право володіння та користування предметом лізингу

лізингоодержувач - особа (як юридична, так і фізична), яка отримує від лізингодавця право володіння та користування предметом лізингу

продавець (постачальник) - юридична або фізична особа, у якої лізингодавець купує річ, яку в майбутньому передасть лізингоодержувачу в якості предмета лізингу

інші юридичні та фізичні особи, які є сторонами багатостороннього договору лізингу

Договір лізингу укладають в письмовому вигляді. Його істотними умовами є:

  • предмет лізингу (необхідно вказати об'єкти основних засобів, які передаються в лізинг)
  • термін, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу
  • розмір лізингових платежів
  • інші умови, у відносинах яких за заявою хоча б однієї із сторін може бути досягнута згода

Слід підкреслити, що для уникнення проблем при здійсненні операцій в межах договору лізингу, а також при використанні предметів лізингу, у договорі доцільно передбачити: 

  • порядок прийому-передачі предмета лізингу 
  • права та обов'язки сторін 
  • порядок страхування предмета лізингу 
  • порядок проведення технічного обслуговування і ремонту предмета лізингу 
  • відповідальність сторін 
  • порядок розірвання та відмови від договору

Сьогодні на ринку лізингових послуг відокремлюють два основних види лізингу: фінансовий та оперативний.

Головна відмінність між цими двома видами лізингу полягає в законодавчо встановленних обмеженнях терміну фінансового лізингу та порядку відображення лізингових операцій в бухгалтерському обліку.

У наш час досить поширеним є зворотний лізинг - це такий вид лізингу, коли продавцем і лізингоодержувачем виступає одна особа. Тобто, підприємець-власник майна продає його лізинговій компанії з тим, щоб одночасно отримати це майно в лізинг. Лізингова компанія фінансує колишнього володаря майна, отримуючи в якості забезпечення права власності. Після закінчення терміну дії договору зворотного лізингу підприємець має право викупити обладнання і тим самим повернути собі право власності. Як правило, зворотний лізинг зручний, насамперед, для тих господарюючих суб'єктів, яким для ведення бізнесу терміново необхідні значні обсяги оборотних коштів.